Джошуа Буатсі питання не дратувало.
Він просто не згоден із самою його постановкою.
У лютому 2025 року він програв Каллуму Сміту в Саудівській Аравії. Бій двох напівважковаговиків вийшов конкурентним, але Сміт заслужено переміг, завдавши Буатсі першої поразки у 20 професійних поєдинках.
Коли Буатсі запитали, чи вважає він, що його репутація зросла після цієї поразки, він спочатку відповів:
"Відгуки про мене були хороші, все позитивне".
Але гордість не дозволила йому зупинитися на цьому.
"Але результат-то той самий, - підкреслив бронзовий призер Олімпіади-2016. - Якщо ти сьогодні зайдеш на BoxRec або коли завгодно, ти все одно побачиш там: "в останньому бою програв". Саме це люди запам'ятовують, це вони і бачать. Так що так, відгуки були хороші, але в підсумку я не вийшов переможцем. Іноді я думаю - і говорити-то особливо нема про що. Так, бій був хороший, класний. Але я не переміг".
Однак це був той тип поєдинків, які показують бійцю, що в нього всередині. Хіба Буатсі не відчуває хоча б задоволення від цього?
Якщо й відчуває, то зовсім небагато.
"Ну, в цьому сенсі, так - стояло питання: чи зможу я витримати важкий бій? І якщо опинюся в ньому, як із цим впораюся? Так що так, на ці питання я відповів, - пояснив він. - З цього погляду, напевно, щось я для себе прояснив. Але задоволення? Ні. Не особливо. Тому що, знову ж таки, виходиш битися, щоб виграти. І не можна говорити, що ти задоволений, якщо не переміг. Чим тут бути задоволеним?
Запитання були поставлені - але чи відповів я на всі? Ні, адже я не виграв. Це означає, що роботи попереду ще багато. І це, загалом-то, непогано - просто потрібно продовжувати працювати".
І хоча бій видався видовищним і насиченим, частина фанатів не змогла пройти повз той факт, що він відбувався за рідкісних рядів глядачів в Ер-Ріяді - тоді як у Великій Британії на нього могли б прийти тисячі. Проте Буатсі заявив, що атмосфера на арені його повністю влаштувала.
"Якщо чесно, мені здалося, що вона [атмосфера] була зарядженою, - сказав Буатсі. - Багато хто говорив протилежне, але глядачі виявляли інтерес. Але, якщо по правді, я був занадто занурений у бій. Занадто глибоко в ньому, щоб думати: "А що робить натовп? Вони плескають? Їм цікаво чи ні?" Але я чув шум. Я знав, що перебуваю в бою. Тож для мене все виглядало нормально. Чесно. Не можу вийти і сказати: "Вони були занадто тихі." Не можу. Але ти маєш рацію: якби бій проходив на британській землі - це був би повний хаос, неймовірний прийом, все зовсім по-іншому".
Це, до того ж, той бій, який Буатсі дуже хоче провести знову.
"Абсолютно, так, абсолютно, - підтвердив він. - Думаю, я недостатньо це підкреслював, але якби мені одразу запропонували реванш, на кшталт "давай проведемо його через кілька місяців", я б без вагань погодився".