У жовтні минулого року Кайвін Аг'ярко перебрався до Ліверпуля і почав тренуватися з колишнім претендентом на титул чемпіона світу в другій напівлегкій вазі Стівеном Смітом.
Іноді боксер і тренер знаходять спільний ритм і правильний таймінг уже в перше спільне тренування на лапах. Але не менш важливо, як вони сходяться поза рингом. Чи однаково вони бачать бокс? Чи збігаються їхні цілі та завдання? Чи готові вони йти на однакові ризики?
Якщо бій із Келлі на короткому повідомленні був небезпечним, але цілком прохідним, то зустріч з Ішмаелем Девісом розглядалася як справжній бій із шансами 50/50 і перше серйозне випробування того, що вони напрацювали.
"Однозначно, останні два бої перевірили наше партнерство, - сказав Аг'ярко. - Я зі Смітом лише 11 місяців. Початок цього року став для мене першим повноцінним табором, але він, чесно, справжній діамант. Учора я зробив пост, де написав, що він, можливо, і сам не розуміє, але зробив мене набагато щасливішим, більш голодним бійцем і сильно підтягнув мене технічно.
Ми просто сходимося, відмінно працюємо разом. Він саме той тренер, який мені потрібен у кутку. Він не панікує, але доносить думку без криків в обличчя і без зайвої агресії".
"Він каже тобі, що робити, і коли він говорить - ти слухаєш. У нього неймовірний боксерський мозок, він усе це проходив сам. У моєму розумінні, він був бійцем світового рівня і зараз є тренером світового рівня".
У перші місяці спільної роботи тренер тихо оцінює бійця: на що він здатен, як сприймає інформацію і в який спосіб краще доносити до нього свої думки.
Неминуче настає момент, коли тренеру потрібно довести свою цінність самому бійцю. Коли око Аг'ярко почало сильно опухати, а Девіс набирав обертів, Сміт спокійно зробив свою роботу.
Є час для мотивувальних промов, але тренер також зобов'язаний давати чіткі та ясні інструкції і прокладати бійцеві шлях до перемоги.
У напруженій ситуації Аг'ярко слухав вказівки Сміта і вірив, що вони спрацюють. Це була та сама перемога, яка цементує партнерство.
"Його боксерський мозок - поза конкуренцією. Думаю, ми просто відмінно підходимо один одному. Тієї суботи допомогло те, що він не панікував, і я теж, - сказав Аг'ярко. - Коли ти в кутку і твій тренер не панікує, це дуже полегшує справу. Хоча він говорив мені: ти дозволяєш раундам виходити близькими, я все одно не впадав у паніку, а слухав інструкції про те, що робити в наступному раунді - особливо із закритим оком. У нас прекрасні стосунки, чудове партнерство в залі, і я думаю, що це початок чогось особливого".