Коли Кінгслі Ібе програв Джареду Андерсону, це стало жорстким прожектором, який висвітлив те, чого йому тоді ще не вистачало як професійному боксеру.
Але коли Ібе наприкінці цього місяця вийде на бій проти Джаррелла Міллера - в андеркарді поєдинку Теофімо Лопеса і Шакура Стівенсона 31 січня, - він сподівається показати, наскільки сильно виріс відтоді.
Ібе був усього лише 18 місяців у професіоналах, коли зустрівся з Андерсоном у лютому 2021 року. До цього він грав в американський футбол - спочатку в коледжі, а потім недовгий час у професійній команді в Канаді. Тому в нього не було серйозної аматорської бази: він покладався на силу та габарити - при зрості 193 см його вага коливалася в межах 270-280 фунтів (приблизно 122-127 кг).
Ібе програв свій другий професійний бій роздільним рішенням супернику з рекордом 4-2, у сьомому поєдинку звів бій унічию з Гвідо Віанелло, а на момент зустрічі з Андерсоном мав рекорд лише 5-1-1, тоді як у Джареда було 7-0.
Хоча формально у них була однакова кількість боїв у професіоналах, у Андерсона була набагато серйозніша база, він отримував більше уваги і в підсумку домігся потрібного результату. Андерсон упевнено виграв усі п'ять перших раундів і зупинив Ібе в шостому.
"Я програв бій з Андерсоном ще до того, як вийшов у ринг, - сказав Ібе. - Я був недосвідчений, особливо порівняно з його бекграундом. Я прагнув до величі, але це був лише мій восьмий бій після переходу в професіонали. Я програв, тому що не дав собі часу вирости. Я зрозумів, що бокс - це більше про психологію, ніж про фізику".
Ібе - 32-річний уродженець Нігерії, який мешкає у Фініксі, штат Аризона. Зараз його рекорд - 16-2-1 (14 КО). Він іде на серії з 11 перемог поспіль, 10 з яких завершив нокаутом. У своєму останньому поєдинку у вересні Ібе зупинив у третьому раунді технічним нокаутом експретендента на титул Джеральда Вашингтона (21-6-1).
"Найбільше я додав в атаках під різними кутами, - сказав Ібе. - Я не хочу, щоб суперник бачив, звідки летять мої удари. Зараз я розумію бокс: це не тільки фізика, це скоріше шахова партія. Я став упевненішим, бо знаю, що робити. Мені навіть подобається, коли по мені влучають і починається рубка - кров мене заводить. Це мене збуджує, навіть якщо це моя кров. Я розумію, що одного пропущеного удару достатньо, щоб це коштувало мені бою".