Прагнучи набрати ще більше досвіду - і перемог - британський рубака Кона Вокер сподівається почати 2026 рік боєм у березні або квітні. В ідеалі цей поєдинок має відбутися в Манчестері, де він зараз тренується, і стати головною подією вечора - проти суперника, здатного підштовхнути Вокера ще на крок ближче до бою за титул чемпіона світу пізніше цього року.
Якби не рішення Міжнародної боксерської федерації (IBF) зобов'язати свого чемпіона в напівсередній вазі Льюїса Крокера провести наступний бій проти обов'язкового претендента Ліама Паро, Вокер цілком міг би вже отримати шанс на бій за титул чемпіона світу. Ба більше, на короткий період він справді вірив, що бажання Matchroom організувати бій Крокер - Вокер гарантує, що поєдинок відбудеться - поки на початку січня IBF не зруйнувала ці плани.
"2 січня 2026 року IBF отримала лист від [Matchroom] від імені чемпіона Льюїса Крокера з проханням дозволити добровільний захист [проти Вокера] ... 18 або 25 квітня в Белфасті", - йдеться в рішенні президента IBF Деріла Піплса. - "Запропоновані квітневі дати припадають відповідно на тридцять шість (36) і сорок три (43) дні пізніше встановленого крайнього терміну обов'язкового захисту чемпіона - 13 березня.
7 січня 2026 року IBF отримала лист від Метта Роуза з [No Limit Boxing], що діє від імені Ліама Паро, із запереченням проти надання винятку. [Також] 7 січня директори IBF взяли участь у відеоконференції, щоб визначити, чи слід задовольнити або відхилити запит містера Крокера на виключення. ... Більшість директорів ухвалили, що прохання Льюїса Крокера має бути відхилене".
Хоча Вокер і був дещо розчарований втраченою можливістю, він, як і раніше, дивиться на ситуацію напрочуд філософськи.
"Я був дуже близько до бою з Крокером", - сказав він. - "Вони хотіли поставити мене на добровільний захист, але він просто не вклався за термінами в правила IBF. Він вийшов за межі 60-денного вікна, а це автоматично означало, що йому потрібно битися з Паро - своїм обов'язковим претендентом. Тож усе було майже готово, але не зовсім.
Зараз я б хотів провести домашній бій - такий, де я буду головною подією вечора. А потім, сподіваюся, вже вийде щось організувати в плані бою за титул чемпіона світу. Але бокс - це ж гра випадку, хіба ні?"
Так воно і є. Можливість отримати бій за титул чемпіона світу часто вимагає частки удачі - як і самі перемоги в рингу: вдалий жереб, щасливий удар, прихильне суддівське рішення. Усі ці різновиди удачі так чи інакше відіграють роль у кар'єрі боксера, і Вокер, який так довго вважався людиною з хронічним невезінням, відчуває, що тепер доля йому заборгувала.
"Я готовий битися з будь-ким із чемпіонів світу, але бій із Крокером - це саме той поєдинок, якого я дійсно хочу, тому що я хочу виправити несправедливість", - сказав він. - "Я вважаю, що виграв у нього вперше, але не хочу звучати як ображений переможений. Рішення було на його користь - і крапка. Але я хотів би повторити цей бій, і, на мій погляд, це був би величезний поєдинок для боксу. У нього колосальна підтримка в Белфасті, у мене - у Вулверхемптоні.
Після нашого бою він провів два поєдинки з Педді Донованом і, на мою думку, цілком можливо, що програв обидва. Я ж за цей час провів чотири бої - проти чотирьох чудових бійців, кожен з абсолютно різним стилем. Я бився з Гаррі Скарффом, Льюїсом Рітсоном, Ліамом Тейлором і Петом Маккормаком. Це чотири бійці топ-рівня, і з усіх цих боїв я вийшов переможцем. У нього - два бої, обидва проти одного й того ж суперника, та ще й із великими паузами між ними. Я безумовно вважаю, що вийшов на новий рівень".