Тім Цзю планує найближчим часом повернутися в Маямі, щоб відновити роботу зі своїм новим тренером Педро Діасом, розраховуючи бути готовим до бою на початку 2026 року.
У середу австралієць упевнено перебоксував за очками Ентоні Веласкеса у своєму першому поєдинку під керівництвом кубинського фахівця, і хоча після десяти загалом односторонніх раундів він відгукувався про виступ позитивно, і сам Цзю, і Діас чудово розуміють: щоб знову бути конкурентоздатним на вершині першої середньої ваги, йому потрібно буде серйозно додати.
31-річний Цзю був близький до дострокової перемоги в середніх раундах, але в підсумку задовольнився перемогою за очками. Дві суддівські записки 100-90 і третя 100-91 точно відобразили домінування Цзю від самого початку бою.
"Я все ще хочу повернутися туди, де хочу бути - до крутих хлопців", - сказав він. - "Моя колишня команда була зі мною протягом усієї кар'єри. Не можна сказати, що вони щось робили неправильно. Мені просто потрібні були зміни в кар'єрі. Усе дуже просто. Зараз я відчуваю себе благословенним тим, що зустрів цих нових хлопців - нових тренерів, нових менеджерів. У нас склався особливий зв'язок. Так, це був лише один бій, але тут усе набагато глибше, ніж один поєдинок.
Усе було по-іншому - починаючи з розминки і закінчуючи всім процесом. Мені довелося до цього адаптуватися. Я все життя був із колишніми людьми; це була не маленька зміна, а велика. Починаючи з тейпування; з розминки; з того, о котрій годині я заходжу за лаштунки; з пресконференцій; з людей, які мене підвозять; з облич, які я бачу; з тими, з ким спілкуюся, - тепер усе зовсім інше. Можливо, потрібен один-два бої, щоб повністю адаптуватися, але перший бій був успішним, і партнерство спрацювало.
Я завжди намагаюся нокаутувати суперника, і, на жаль, коли ти надто стараєшся, ти іноді затискаєшся і припускаєшся помилок - і, думаю, я за це поплатився. Я зробив висновки і відчуваю: якщо нокаут прийде - він прийде. У якісь моменти я відчував, що він близько, але суперник був міцний. Він, по суті, перейшов у режим виживання; змінив звичну йому дистанцію - адже він мав бути бійцем, який йшов уперед, і на початку так і було, але щойно він відчув тиск і дистанцію, над якою я працював, він почав відходити назад.
Він постійно заряджався на контратаку. Його контри були серйозними, не легкими дотиками. Вони летіли як вітряк Деонтея Вайлдера.
Я радий, справді радий. Але це була величезна робота. Я багатьом пожертвував. Я поїхав далеко від дому та сім'ї, і тому хотів показати клас - справжній виступ. Десять тижнів я без зупинки працював над джебом. Бах-бах; бах-бах; бах-бах. Я дивився на джеб, був буквально одержимий ним. Я хотів вийти в ринг і просто працювати жорстким джебом.
Ти не можеш припускатися занадто багато помилок, ти повинен знаходити рішення і потім працювати над ним. Я присвятив цьому спорту все своє життя. Ви бачите лише окремі проблиски того, де я перебуваю. Але я пропускаю безліч сімейних моментів; весілля; різні події, які повинні відбуватися в житті. Я повністю присвячений своїй боксерській кар'єрі; хочу відкласти все інше і зосередитися тільки на цьому. Хтось це бачить; хтось - ні; багато хто не бачить. Але саме така ціна повернення на вершину - одержиме мислення і безжальне прагнення вперед".