Британець Віллі Хатчінсон посідає 8-ме місце в рейтингу WBC серед напівважковаговиків, і 27-річний боксер із Карстейрса (Шотландія) найбільше мріє про реванш із Джошуа Буатсі.
І з урахуванням того, що Френк Воррен просуває більшість топових британських напівважковаговиків, Хатчінсон з ентузіазмом сприйняв ідею можливого турніру, в якому всі провідні бійці зустрінуться один з одним.
"Я б із задоволенням взяв участь; хіба не круто було б влаштувати турнір серед напівважковаговиків? Припустимо, 10 осіб... Френк може організувати свій власний. У нього достатньо бійців, він може провести турнір, якщо захоче", - сказав Хатчінсон.
Воррен якраз просуває турнірний вечір у напівважкій вазі, який відбудеться 1 листопада, де головною подією стане бій Джошуа Буатсі - Зак Паркер. У карді також заявлені поєдинки Бредлі Рі - Ліндон Артур і Ліам Кемерон - Трой Джонс. Крім того, Воррен працює з Ентоні Ярдом, якому належить зустрітися з Девідом Бенавідесом у листопаді. Сам Хатчінсон у двох останніх боях бився з експретендентами на титул чемпіона світу Крейгом Річардсом і Джошуа Буатсі, і він переконаний, що вже довів своє право перебувати за "головним столом" боксу.
"Я давно вірив, що належу до еліти, - сказав він. - Ці бої... Слухайте, з Буатсі - ну, просто був не мій день. Таке буває. Це життя, частина гри. Було важко змиритися. Але це досвід, який я виніс. І через рік я вірю, що це пішло мені тільки на користь.
Я вірю, що можу побити цих хлопців, навіть Буатсі. Слухайте, щойно я виконаю завдання 4 жовтня, моя перша мета, з Божою допомогою - організувати реванш і все виправити. По-справжньому виправити".
Хатчінсон зізнався, що після поразки від Буатсі він пройшов через період серйозного самоаналізу і дуже важко сприйняв цей результат.
До того моменту він ішов на підйомі після яскравої перемоги над Річардсом у Саудівській Аравії, і поразка від Буатсі різко обірвала його імпульс.
У бою на "Вемблі" Буатсі двічі відправляв Хатчінсона в нокдаун і переміг роздільним рішенням суддів.
"Донедавна я був дуже наївним, - додав Хатчінсон. - Зараз я все ще як дитина, але минулого року я був ще більшою дитиною, якщо говорити про самого себе, тому що я дуже важко все сприймаю. Адже ця людина [Буатсі] ніколи і ні за що не повинна була мене перемагати. І я дуже суворий до себе, але це частина життя. Ось до чого я прийшов - це життя, це реальність, на жаль. Іноді може бути добре, іноді може бути лайно! Ось так воно і є, чи не так? Моя особистість, моє внутрішнє "я" коштують найдорожче, решта - просто бонус. Я дуже щасливий усередині себе. І водночас це робить мене дуже небезпечним".