Після 22 боїв у профі Майкл Конлан заявив, що його восьмираундова перемога над Асадом Асіфом Ханом стала єдиною в кар'єрі, де не проводилося допінг-тестування.
Конлан, який регулярно проходив тести ще в аматорах як дворазовий олімпієць, вважає, що використання заборонених препаратів поширене набагато сильніше, ніж багато впливових людей у боксі готові визнати. На його думку, він виходив у ринг і проти суперників, які застосовували допінг.
Ірландець повернеться на ринг 5 вересня в Дубліні (3Arena), де зустрінеться з британцем Джеком Бейтсоном (Лідс, Англія).
"Крім мого останнього бою, мене перевіряли майже на всіх поєдинках, - сказав 33-річний Конлан. - Але це тільки на боях. Не під час тренувального табору. Але ж як це влаштовано? У професійному боксі багато хто каже: "Окей, ти протестований". Але якщо це не VADA або щось у цьому дусі, то перевірка йде "під час змагань". А що означає "під час змагань"? Це в день бою. Тобто якщо ти приймаєш якусь погань [препарати] в таборі, а до бою вона вже вийшла з організму, і ти виходиш на ринг начебто "чистим" на папірці, то формально це "під час змагань". Але на ділі це поза змаганнями. Хто знає? Так воно і є. Усе може відбуватися. Все можливо. Ніхто особливо не париться. По-справжньому про тебе піклуються нуль людей, крім тебе самого і твоєї сім'ї. Може, ще тренер - якщо він справді хороший, як, наприклад, Грант [Сміт, з яким зараз працює Конлан], він реально переживає за бійців і хоче їхньої безпеки. Багато тренерів такі, звісно. Але є й інші - особливо навколо великих імен. Вони можуть на цьому заробляти, і вони в це впишуться. Є такі люди, яким плювати. Вони хочуть просто отримати своє".
На запитання, чи вважає він використання допінгу в боксі сьогодні буденним явищем, Конлан відповів:
"Так, думаю, це дуже поширене явище, - сказав він.
- Я думаю, це масово. Америка завжди була попереду. Росія - вони [росіяни] завжди були попереду. Думаю, Велика Британія зараз теж надолужує, і там є люди, які свідомо вживають допінг. Я завжди говорив, що ніколи не стану цього робити, тому що наприкінці кар'єри, доб'юся я чогось чи ні, я подивлюся в дзеркало і скажу: "Я зробив це по-своєму, правильно, чисто". А ці люди згодом подивляться в дзеркало і скажуть: "Та й хрін із ним, я все одно виграв. Всі інші теж цим займалися""".
"Ось що я думаю. Думаю, більшість на самому верху в цій справі або використовували, або використовують якісь допінг-препарати. І легальний це допінг чи ні - хто його знає?"
Конлан вказує, що навіть найсуворіші антидопінгові агентства отримують близько п'яти тижнів на проведення тестування бійців - і за цей час речовини можуть піти з організму.
Незважаючи на свої переконання, Конлан продовжує прагнути до завоювання того самого титулу чемпіона світу, що вислизає від нього. Він подумував про завершення кар'єри після поразки від Лопеса в травні 2023 року. Багато хто вважав, що він мав піти після поразки від Джордана Гілла пізніше того ж року.
Але та поразка від Гілла сталася в момент, коли думки Конлана були зайняті зовсім іншим. Він саме змінив тренера - пішов від Адама Бута до Педро Діаса - і мав дуже мало часу на підготовку.
З урахуванням усіх цих чинників Конлан зробив паузу на рік, але зрозумів, що йти все ж не готовий.
"Після Лопеса, розумієте, в такі моменти говориш те, що спадає на думку, - сказав він. - Особливо після поразки, після зупинки, ти не мислиш ясно, і я такий: "Усе, це кінець".
Ось чому після Гілла я нічого не сказав, бо не було сенсу. Потрібно взяти паузу, все обміркувати вже з холодною головою. І це була моя помилка після Лопеса - сказати: "Все, я закінчив". А потім я переглянув і сказав собі: "Ні, ні, я не закінчив".
Поразка від Гілла далася куди важче, це сто відсотків, ніж від Лопеса. Але я знав: з тим, що тоді відбувалося в моєму житті, це був не найкращий варіант мене в рингу. Це був не я. Мені не варто було виходити в ринг після восьми тижнів підготовки, з яких тільки шість були повноцінними тренуваннями, та ще й проти суперника, у якого, як у Джордана, була своя мотивація щось довести. Тож треба віддати йому належне - він зробив свою справу того вечора. Я програв, що є, те є".
Як і Джордан Гілл, Джек Бейтсон майже нічого не втрачає, виходячи в лігво лева проти Конлана. Але сам Конлан розуміє: ще одна поразка - і перспектива завершити кар'єру стане реальнішою, ніж будь-коли.