Після двох Олімпіад і 22 боїв на профі-рингу Майкл Конлан побачив майже все, що може запропонувати бокс.
Він, як і раніше, жадає завоювати титул чемпіона світу, і саме тому 33-річний ірландець залишається в спорті.
Коли він переходив у професіонали, від нього чекали гучних звершень, але поразки від Лі Вуда та Луїса Альберто Лопеса завадили йому досягти вершини, а невдача в бою з Джорданом Гіллом змусила взяти рік паузи.
У квітні Конлан повернувся, без блиску вигравши восьмираундовий поєдинок, а тепер продовжує камбек - 5 вересня в Дубліні він зустрінеться з англійцем Джеком Бейтсоном.
Конлан, як і раніше, залишається великою фігурою в комерційному плані, і наступного тижня Дублін гудітиме від його першого професійного виступу в 3Arena.
Конлан усвідомлює, які можливості він отримав багато в чому завдяки олімпійському минулому. В інших боксерів такого шансу немає, і для них шлях куди небезпечніший.
"Послухайте, деякі з найкращих талантів у боксі, можливо, назавжди залишаються непоміченими тільки тому, що їм ніколи не дають шансу, - сказав Конлан. - Вся справа в можливостях. І, знаєте, якщо ти вмієш себе просувати і правильно себе позиціонувати, то отримаєш свій шанс. Але якщо ти більш замкнутий хлопець, який мало говорить, не виставляє себе напоказ, не грає в "треш-ток" тощо, то отримати можливості інколи набагато важче. Зараз бокс багато в чому перетворився на таку WWE-штуку. Люди тільки й роблять, що тріпочуть і влаштовують шоу. Це несправедливо. Це несправедливий спорт".
Шлях Конлана теж не обійшовся без скандалів, і за межами рингу він повною мірою зіткнувся з боксерською політикою - і аматорською, і професійною. На Олімпіаді в Ріо-2016 саме його піднятий середній палець потрапив у світові заголовки, а й у профі-кар'єрі досвід виявився далеко не бездоганним.
"Моя любов до боксу, напевно, пішла вже давно, - сказав він. - Це не той спорт, який можна по-справжньому любити, тому що він ніколи не відповість тобі взаємністю. Ти розумієш, якої шкоди завдає бокс, і тому потрібно бути дуже обережним, закохуючись у нього, адже він може, особливо якщо ти сам боєць, завдати серйозних ушкоджень і створити проблеми у твоєму житті. Я люблю важкі тренування. Я люблю людей, з якими перебуваю поруч і разом у боксі. Я люблю те, що бокс мені дав, а сам процес бою і все це - класно. Але потрібно розуміти: не можна робити це занадто довго, тому що наслідки будуть на все життя, якщо ти облажаєшся. Так що я люблю сам бокс як спорт. Мені подобається задоволення, яке він приносить, і та важка робота, яку він вимагає... Але бізнес у цій справі настільки брудний і корумпований, що ти не можеш проявляти любов, навіть якщо дуже хочеш. Ти не можеш її показати".
Зараз Конлан працює менеджером, і він зізнається, що зі справжнім ентузіазмом допомагає іншим на їхньому боксерському шляху. Це дає йому заряд.
"Але при цьому потрібно ясно усвідомлювати: хороших людей тут не так багато, - додав він. - Є безліч чудових людей, але поганих, я вважаю, все-таки більше в боксі - і це, на жаль, так".